Мета: Розглянути основні напрями сучасних селекційних досліджень, їх досягнення та завдання
Селекція — це наука, що вивчає біологічні основи і методи створення та покращення порід тварин, сортів рослин і штамів мікроорганізмів. Завдяки селекції з приблизно 150 видів культурних рослин та 20 видів одомашнених тварин створені тисячі різноманітних порід і сортів.
Завданнями селекції є:
- збільшення продуктивності сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів;
- вивчення різноманіття рослин, тварин та мікроорганізмів, що є об’єктом селекційної роботи;
- аналіз закономірностей спадкової мінливості за гібридизації та мутаційного процесу;
- розробка систем штучного добору, що сприяють посиленню та закріпленню корисних для людини ознак організмів з різними типами розмноження;
- створення стійких до захворювань та кліматичних умов сортів та порід.
Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, уміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.
Сорт — це штучно створена людиною група рослин, які мають біологічну й морфологічну подібність з метою одержання високого урожаю. Це група культурних рослин, які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), які відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду.
Порода — популяція тварин у межах певного виду, штучно створена людиною. Відтворює в потомстві стійкий генофонд, має свої особливості, морфологічні та фізіологічні ознаки, продуктивність.
Штам — генетично однорідна культура мікроорганізмів у межах одного виду. Має властиві лише їй специфічні властивості чи ознаки.
У порід, сортів та штамів усі ключові гени переведені у гомозиготний стан, і розщеплення в ряду поколінь не відбувається. Породи, сорти та штами максимально проявляють свої властивості в спеціально створених умовах і не здатні існувати без постійної підтримки людини.
Внесок вітчизняних учених-селекціонерів:
- В. Я. Юр’єв (автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції сільськогосподарських культур; вивів 21 сорт найважливіших зернових культур — озимої і ярої пшениці, озимого жита, ярового ячменю, вівса, проса, кукурудзи та інших культур);
- В. І. Дідусь (досліджував добір у селекції озимої пшениці; вивів сорт пшениці «Зенітка» та сорт ярого ячменю «Харківський скоростиглий 353-ж»);
- А. Ф. Шулиндін (досліджував гібриди пшениці та жита — тритикале) та ін.
- Ф. Г. Кириченко (вивів новий високоврожайний сорт озимої пшениці «Одеська-21», «Мічуринка», «Новомічуринка», «Одеська ювілейна» та ін.);
- П. Х. Гаркавий (вивів сорти озимого ячменю «Одеський-14», «Одеський-17», «Оріон», «Оксамит»; усього вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярового ячменю);
- О. С. Мусійко (вивів 15 сортів і гібридів кукурудзи, жита, гречки, зокрема — гібриди кукурудзи «Орбіта», «Новинка»);
- В. М. Ремесло (створив високоврожайний сорт озимої пшениці «Миронівська-808», «Миронівська ювілейна 50», а всього ним створено і районовано 20 сортів).
Так, було створено унікальні сорти озимої пшениці: «Лісостепка 74», «Лісостепка 75», «Білоцерківська 198» та ін. (селекціонери Ковтун Т. Д., Максимчук Л. П., Горлач А. А.). Пізніше — «Веселка», «Білоцерківська напівкарликова», «Олеся», «Перлина лісостепу» та «Елегія» (Бурденюк-Тарасевич Л. А.).
Також було створено значну кількість сортів гороху та проса. Наприкінці ХХ і початку ХХІ століття селекція продовжує стрімко розвиватися.
Домашнє завдання: вивчити § 55.