Мета: З’ясувати, які сполуки називаються спиртами, дізнатися про склад і будову молекули етанолу, фізичні властивості та застосування сполуки, усвідомити шкідливу дію етанолу на організм.
Спирти (від лат. spiritus — дух) — органічні сполуки, що містять одну чи більше гідроксильних груп (−OH), безпосередньо зв’язаних із насиченим (у стані sp³-гібридизації) атомом Карбону. Спирти можна розглядати як похідні води (H−O−H), в яких один атом Гідрогену заміщений на органічну функціональну групу: R−O−H.
БУДОВА МОЛЕКУЛИ
ФОРМУЛА
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Етанол є летким і легкозаймистим. Змішується в будь-яких пропорціях з водою, етерами, ацетоном, бензеном. Етиловий спирт є гарним розчинником для багатьох органічних, а також неорганічних речовин.
Із водою утворює азеотропну суміш: 95,6% спирту й 4,4% води. Безводний етанол незначною мірою гігроскопічний: для досягнення стабільності він здатен поглинути 0,3—0,4% води.
Етанол (інші назви: етиловий спирт, винний спирт, алкоголь), С2Н5ОН, — безбарвна рідина. Кипить при 78,3 єС, замерзає при -114°С. Горить слабо світловим пломенем.
Археологічні розкопки свідчать, що в епоху стародавніх цивілізацій уміли виготовляти вино і пиво. Схоже, що алкоголь був першою речовиною, синтезованою людиною. Перша літературна згадка про власне етиловий спирт, як «горючу воду», отриману перегонкою вина, відноситься до VIII ст. А елементний склад етанолу був визначений на початку XIX ст.
Вихідним матеріалом у виробництві спирту служать природні продукти, багаті крохмалем: картопля, хлібні злаки то що. У цей час етиловий спирт отримують не тільки з харчових продуктів. Широко розвинене отримання його з відходів деревини: вона перетворюється в глюкозу, а остання в спирт. Найбільш сучасний спосіб отримання етилового спирту заснований на реакції гідратації етилену, що отримується у великих кількостях при крекінгу нафти. Етиловий спирт дуже важливий для потреб народного господарства продукт. У великих кількостях він витрачається для отримання синтетичного каучуку і у виробництві пластмас. Етанол використовується як розчинник при виготовленні туалетної води, ліків, лаків, а також для консервування анатомічних препаратів. Він застосовується для отримання багатьох органічних речовин: диетилового ефіру, барвників, оцтової кислоти, бездимного пороху то що. Етиловий спирт в суміші з бензином може використовуватися як пальне для двигунів внутрішнього згоряння. Часто його денатурують, тобто до спирту додають інші речовини і барвники, щоб зробити його непридатним для вживання всередину.
Для медичної практики спирт етиловий являє обмежену цікавість — його використовують головним чином, як антисептик, значно більшої уваги він заслуговує у соціальному аспекті, так, як він являється причиною гострих та хронічних отруєнь.
Спирт етиловий (Spiritus aethilicus et Spiritus vini) відноситься до наркотичних речовин. Найбільш чутливі до нього клітини ЦНС, особливо клітини кори головного мозку, діючи на які він викликає характерне алкогольне збудження, звязане з послабленням процесів гальмування, потім відбувається ослаблення процесів збудження у корі ГМ, пригнічення спинного та продовгуватого мозку з продавленням діяльності дихального центру. Токсична концентрація в крові 1.5 г\л, смертельна 3.5 г\л.
Дія спирту етилового направлена в основному на ЦНС і проявляється в трьох основних стадіях:
1) ст. збудження;
2) ст. наркозу;
3) прекоматозна стадія(термінальна);
Стадія збудження являється результатом пригнічення гальмівних механізмів мозку — вона виражена і продовжена в порівнянні з засобами для наркозу.
Виникає ейфорія, підвищується настрій, людина робиться дуже говорливою, знижується самоконтроль та адекватна оцінка обставин, знижуються працездатність.
При підвищенній концентрації спирту етилового наступає сонливість, порушується свідомість — стадія наркозу, яка триває недовго і переходить в термінальну стадію, в якій людина може загинути. У звязку з нетривалою стадією наркозу спирт етиловий не можуть застосувати, як засіб для знеболювання.
Одним із проявів на ЦНС є пригнічення судинно-рухового ценру, внаслідок чого відбувається розширення шкірних судин, тим самим збільшується тепловіддача, і на холоді спирт етиловий приводить до переохолодження організму, а не навпаки, як існує думка серед людей. У зязку з цим, щоб викликати відчуття тепла, прийом спиртного може бути оправдано після попадання з холоду у тепле приміщення, коли небезпека замерзання виключаються.
Спирт етиловий впливає на ШКТ слідуючи чином: він посилює секреторну активність слинних та шлункових залоз. Він не являється поживною речовиною, він не служить матеріалом для побудови нових тканин, не накопичується в організмі, і має велику токсичну дію на організм в цілому. При тривалому прийомі спирту етилового виникає звикання. Хронічне отруєння називається алкоголізмом, який характеризується різновидністю клінічних проявів: знижуються працездатність, інтелект, увага, память, можуть виникати психічна і фізична деградація особистості.
Домашнє завдання §26
Блог Гаєвої Вікторії Анатоліївни 