10.03. 9 клас. Урок на тему: «Характер. Риси характеру.»

Мета: Розглянути риси характеру людини.

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Молодший брат Миколи розібрав подаровану йому складну машинку на безліч дрібних частин, а зібрати не зміг. Микола взявся допомогти. Спочатку він застосував один спосіб збирання, потім другий, але машинка не складалася. Мама сказала: «У тебе нічого не вийде!». Однак Микола розібрав усе на деталі й почав знову. Тільки пізно ввечері машинка була готова: їздила й була як новенька. Які риси характеру Миколи виявилися у цій ситуації?

Риси характеру

Слово «характер» у перекладі з грецької означає «прикмета», «риса», «знак». Риси характеру — це психічні властивості людини, що визначають її поведінку в типових обставинах.

Існують різні класифікації рис характеру.

Можна обрати інші критерії для класифікації рис характеру, наприклад за ставленням людини до діяльності інших людей, самого себе та до речей.

Товариськість, доброзичливість, чуйність, повага — риси характеру, що свідчать про ставлення до інших людей. Працьовитість, відповідальність, ініціативність, наполегливість визначають ставлення людини до праці й навчання, а самоповага, самокритика, егоцентризм — до самої себе. Акуратність чи неохайність, дбайливе чи недбале поводження з речами показують ставлення людини до речей.

Ми можемо судити про характер людини, спостерігаючи за її діями та вчинками, а знаючи характер, можемо передбачати поведінку в тих чи інших ситуаціях. Іноді нам кажуть, що людина, яку ми добре знаємо, здійснила якийсь учинок, а ми не віримо й пояснюємо чому: «Це для неї не характерно», тобто такий учинок не відповідає характеру людини, не сумісний з ним. Саме характер визначає властивості людини, які виявляються в її діяльності, у спілкуванні, ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності.

Що можна сказати про риси характеру дівчини, яка мешкає в цій кімнаті?

Ось кілька висловлювань альпіністів: «Альпінізм змушує людину жити в духовному й фізичному напруженні, допомагає виковувати характер», «Гори, як лакмусовий папірець, виявляють характер людини — під час сходження легко визначити, хто є хто», «Альпінізм відкидає все погане в характері людини, а все хороше відшліфовує до досконалості». Чому вони так кажуть? Які риси характеру притаманні справжньому альпіністу? Яких рис характеру він намагається позбутися?

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Є така стародавня приказка: «Посієш учинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю». Як наш характер може впливати на нашу долю?

Риси характеру можна поділити на позитивні й негативні.

До позитивних рис характеру належать: доброта, довіра, щедрість, милосердя, порядність, оптимізм, акуратність, ввічливість, витримка, уміння прощати, уміння слухати, життєрадісність, мудрість, почуття гумору, креативність тощо.

До негативних рис характеру належать: жадібність, заздрість, злість, пихатість, егоїзм, жорстокість, байдужість, безвідповідальність, боягузтво, брехливість, грубість, лицемірство, лінь, нахабство, неорганізованість.

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Доброта є позитивною рисою людини. Але добрі люди часто страждають, коли їх намагаються використовувати люди лицемірні, нахабні, брехливі. Як ви вважаєте, чому так відбувається?

Чинники, від яких залежить характер людини

Багато різних чинників формують характер людини і впливають на нього протягом життя. Найважливішими серед цих чинників є біологічні особливості, соціальне середовище, активність самої людини.

Біологічною основою для формування характеру є центральна нервова система. Такі риси характеру, як поривчастість, чуттєвість, пристрасність, швидше й легше формуються в людини з неврівноваженою нервовою системою, а витримка, самовладання, зібраність, стійкість — з урівноваженою.

Однак тип нервової діяльності не визначає характер особистості в цілому. Такі риси, як ввічливість, принциповість, чесність, порядність, можуть сформуватися в людини з будь-яким типом нервової системи.

Соціальне середовище впливає на формування характеру через виховання в родині, школі, класі, дружніх компаніях, спортивних командах, трудових колективах.

Активність самої особистості у формуванні характеру набуває форми самовиховання. Людина може сама шляхом самовиховання й саморегулювання формувати характер.

Хоча на характер людини впливають різні чинники, усе-таки треба розуміти, що ми самі є активними учасниками та учасницями процесу формування свого характеру й особисто відповідаємо за всі свої дії та вчинки.

Як професія людини впливає на її характер?

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповідь на запитання. Інколи говорять: «Як легко бути людиною з важким характером!». Проте «важкий характер» людини, тобто наявність у неї великої кількості негативних рис, є не тільки проблемою її оточення, але і її особистою проблемою. Як ви вважаєте, кому складніше в цьому разі — самій людині чи її оточенню? І як можна змінити важкий характер?

Опорні точки. Характер — це сукупність стійких психічних властивостей людини, що впливають на її поведінку та стосунки з іншими людьми. Існують різні класифікації рис характеру. Найважливішими чинниками, що впливають на формування характеру, є біологічні особливості людини, соціальне середовище та її власна активність.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що означає термін «характер»?

2. Як формується характер людини?

3. Які класифікації рис характеру ви знаєте? Наведіть приклади вольових рис характеру.

II рівень

4. До яких рис характеру належать вразливість, байдужість, чуйність?

5. Наведіть приклади інтелектуальних рис характеру.

6. Що ви знаєте про класифікацію рис характеру за ставленням людини до діяльності інших людей, до самої себе та до речей?

III рівень

7. Які позитивні й негативні риси характеру ви знаєте?

8. Наведіть приклади рис характеру, що свідчать про ставлення до інших людей.

9. Які риси характеру показують ставлення до речей?

IV рівень

10. Доведіть, що характер кожного з нас — унікальний.

11. Від яких чинників залежить характер людини?

12. Що є біологічною, а що — соціальною основою для формування характеру?ПопередняСторінкаНаступнаСторінка

Домашнє завдання: переглянути відео.

28.04. 9 клас. Урок на тему: «Репродуктивне здоров’я молоді»

Мета: навчати підлітків визначати життєві цінності, пояснювати вплив різних чинників ризику на репродуктивне здоров’я; вихо­вувати валеологічний світогляд щодо необхідності дотримання правил культури статевих стосунків на основі дружби, поваги, вірності, почуття відповідальності до власних дій.

Згідно з даними соціологічних опитувань, виявлено, що сучасні підлітки починають статеве життя значно раніше (у 14 — 15 років), ніж їхні однолітки 10 років тому. Серед учнів шкіл до 16 років починають статеве життя 65 % дівчат і 88 % юнаків. Учені-сексологи повідомляють, що після втрати дівочості легше виникають нові статеві контакти: уже в межах тижня повторюють статевий акт 34 % дівчат, упродовж місяця — 63 %, причому 24 % з них — із новим партнером. Кожна п’ята дівчина і кожен другий хлопець майже не знали свого першого партнера. Опитування 25-літніх жінок показали, що вони жалкують про те, з ким, як і коли вони здобули перший сексуальний досвід. Так, із віком людина мудрішає.
Цікавим є факт, що 41 % студенток готові вийти заміж без кохання. У чому причина? У сексуальній революції, що проголошує вседозволеність, нескінченну кількість різних партнерів. Як наслідок — зламані долі.
Кожна розумна людина повинна намагатися дотримуватися здорового способу життя, навчитися цінувати своє здоров’я, прагнути створити сім’ю (духовний та матеріальний союз представників двох протилежних статей), пізнати радість материнства і батьківства (народження здорових дітей і виховання членів здорового суспільства).

Пам’ятка «Про статеве дозрівання й кохання». Відомо, що статеве дозрівання відбувається одночасно з пошуками контактів із протилежною статтю. З’являється бажання подобатися, встановлювати близькі стосунки. У віці 12 — 14 років дівчата вже звертають увагу на хлопців, намагаються викликати в них зацікавленість до себе. У хлопців цей період починається з 14 — 16 років. Вони залицяються, призначають побачення (йде процес пізнання один одного і водночас проявляються мотиви престижу). Завдяки побаченням молодь набуває досвіду в оцінюванні різних типів особистості і вмінню пристосовуватися один до одного, правильно поводитися та спілкуватися в найрізноманітніших ситуаціях. Побачення допомагають здобути невимушеність у спілкуванні, віру у власні сили й емоційну рівновагу, зменшують емоційне напруження, що виникає під час зустрічей і спілкування з протилежною статтю, дають нагоду приємно по-товариському провести час, вибрати собі супутника (супутницю) в житті, зменшують статеве напруження, визначають ставлення однієї статі до іншої. Побачення допомагає усвідомити дівчатам та хлопцям, чого чекає від них суспільство, самостійно вибрати собі друзів та отримати своє визнання, свій престиж, змінити своє становище в групі.
Кохання — складне почуття між чоловіком та жінкою; стан душі та тіла, що проявляється ознаками змужніння, соціальної зрілості тощо. Визначень може бути безліч. Перше кохання виникає у дитячому віці як явище зацікавленості двох протилежних статей. Кохання буває: романтичне (підлітковий вік, зрілий вік) — здатність присвятити себе об’єктові кохання, зріле — поєднання емоційного зв’язку і статевої насолоди, платонічне — духовна прихильність без фізичної близькості. Стендаль розділяє кохання на: кохання серця (пристрасне, але скороминуще), флірт (залицяння), статевий потяг (що веде до статевого акту), любов із пихи (хизування гарною жінкою чи чоловіком у середовищі людського проживання). Кохання може виникати від потреби (прагнення усунути певне незадоволення людини у чомусь, комусь, собі і потреби зростання, розвитку). Одна з причин непорозумінь між молодими людьми полягає в егоїстичному прагненні однієї зі сторін підпорядкувати собі закоханого партнера і змусити його повсякчас бути «на побігеньках».
Наука телегонія (про цнотливість) стверджує, що перший партнер (не обов’язково майбутній чоловік), який був із дівчиною і позбавив цноти, закладає генофонд її майбутніх дітей. Крім того, кожен наступний партнер також додає майбутнім дітям на генетичному рівні шкідливі риси характеру, зміни індивідуального здоров’я (схильність до наркоманії, алкоголізму, психічних відхилень тощо). Тому наші предки ревно берегли дошлюбну цноту дівчат, готували молодь до вірності в шлюбі. Українцям завжди були властиві статева мораль, вірність, цнотливість. Інтимним стосункам має передувати кохання, взаємна симпатія, вірність, шанобливе ставлення один до одного. Завдяки таким почуттям чоловіки та жінки зможуть створити здорову сім’ю, мати дітей, завжди порозумітися. Повноцінний розвиток дитини можливий тільки в дружній родині. Тому дружба, кохання, як високі людські почуття, по¬винні мати спільну моральну основу, психологічний фундамент майбутньої сім’ї. Дотримання вимог порядності у взаєминах між дівчиною та юнаком є результатом моральності.

Пам’ятка «Причини і наслідки раннього статевого життя підлітків».
Основні причини раннього статевого життя дівчат: невміння відмовляти настирливим хлопцям; пошук тепла, розуміння, любові, яких немає в сім’ї; спустошення, позбавлення почуття справжнього кохання, невіра у щирість почуттів; стан алкогольного сп’яніння; легковажна поведінка; зґвалтування.
На думку медиків, раннє статеве життя призводить до різних відхилень у стані здоров’я. Адже в юнака та дівчини ще не сформувалися повністю провідні процеси у корі головного мозку — процеси збудження і гальмування. Вони є основною причиною сексуальних розладів і неврозів у подальшому житті.
До наслідків ранніх статевих стосунків належать венеричні хвороби й небажана вагітність, яку зазвичай намагаються перервати.

Пам’ятка «Дев’ять правил ідеального чоловіка»
1. Бернард Шоу писав: «Ідеальний чоловік — це чоловік, який вважає, що в нього ідеальна дружина». Серед усіх найкращих рис ідеального чоловіка дружина обов’язково перше місце відведе його ставленню до неї.
2. Шукайте взаєморозуміння в суперечливих питаннях. Робіть це з позицій самокритичних, намагайтеся знайти першопричину незгод у самому собі. Постійно зміцнюйте те, що об’єднує чоловіка і дружину — доброзичливість, взаємоповагу, взаєморозуміння, кохання, любов до ближнього, прощення.
3. Щасливе подружнє життя полягає не лише в тому, щоб знайти дружину, з якою хотілося б прожити спільне життя, а й у тому, щоб бути чоловіком, з яким хотілося б прожити все життя.
4. Міцне лише взаємне кохання і повага. Повагу, пошану треба завоювати, заслужити постійними зусиллями, спрямованими на фізичне і духовне удосконалення самого себе (самовдосконалення).
5. Жінка любить вухами, чоловік — очима. Це означає, що чоловік має якомога частіше говорити дружині компліменти, лагідні епітети.
6. Трішечки загадковості не зашкодить. Дружині слід бути дещо загадковою для чоловіка, навіть якщо вони одружені багато років. Чоловік також повинен бути завжди цікавим, несподіваним. Якщо чоловік тривалий час не демонструє перед дружиною свою фізичну витривалість, здатність захистити сім’ю, то у дружини може з’явитися підсвідоме роздратування, що поширюється й на сексуальну сферу, породжуючи зневагу до чоловіка і пригнічення ніжних почуттів. Важко чекати ніжних почуттів від утомленої жінки, яка постійно носить важкі сумки з продуктами. Отже, коли чоловіки беруть на себе важку хатню роботу, вони чинять не тільки справедливо, а й розумно.
7. І. С. Тургенєв писав: «Я віддав би всі свої книги тільки за те, щоб знайшлася жінка, якій було б не байдуже, що я запізнився на обід».
8. Одружуйтеся вчасно. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, неодружені живуть не лише менше, ніж сімейні чоловіки, а й значно частіше стають жертвами нещасних випадків. Самотніх раптова смерть підстерігає у 5 разів частіше, ніж сімейних. Найбільшу тривалість життя, мають чоловіки, одружені лише один раз.
9. Піклуйтеся про своїх дружин. Той, хто опікується іншими, водночас найкраще піклується і про себе. Якщо когось у дитинстві не встигли навчити необхідності шанувати й опікуватися, то нехай хоч у зрілому віці він збагне, що є сенс бути ідеальним чоловіком.

Пам’ятка «Поради дівчатам».
1. Завжди уважно й обережно ставтеся до того, куди і з ким ідете.
2. Намагайтеся не залишатися наодинці з незнайомими чоловіками.
3. Не слід допускати, щоб вас вмовляли робити те, чого ви не хочете, або йти туди, куди ви не бажаєте. Якщо чоловік наполягає на своєму — йдіть геть. Умійте сказати тверде «ні». Не думайте в такі хвилини, як ви виглядаєте в очах присутніх, ввічливо чи неввічливо себе поводите. Будьте обережні й мужні.
4. Не ходіть до таких місць, де небезпека потрапити у критичні ситуації дуже велика: дискотеки, п’яні компанії, дім юнака, автомобільна прогулянка чи ночівля поза батьківським домом.
5. Не поводьтеся легковажно у розмові з хлопцями. Така поведінка може здатися натяком, поштовхом до сексуальних домагань чи зґвалтування.
6. Навчіться розрізняти почуття закоханості, поваги до вас і почуття надмірної сексуальної збудливості.
7. При перших ознаках «надто чоловічого» до вас ставлення, не відповідайте на ласку. Будьте холодні і стримані з юнаком, який намагається притиснутися до вашого живота, стегон тощо, дайте зрозуміти, що вам це неприємно.
8. Не дозволяйте собі сідати до будь-кого на коліна, не притуляйтеся — цим ви провокуєте у хлопців справжнє, хай і не завжди усвідомлене, сексуальне збудження. У такі миті розум не діє.
9. Намагайтеся не вдягати дуже відкритий одяг.
10. Пам’ятайте: будь-яка м’якість, поступливість із вашого боку сприймається як ніжність, уседозволеність і навіть згода.
11. Не погоджуйтеся в компаніях курити чужі цигарки — до них могли домішати наркотичні речовини.
12. У компаніях контролюйте свою поведінку, не вживайте спиртних коктейлів.
13. Не затримуйтеся допізна, хоч би де ви були.
14. Спробуйте на початковому етапі нав’язливості апелювати до дорослості юнака (юнаків), підкреслюючи, що чоловік — насамперед той, хто керується розумом.
15. Не заходьте в ліфт разом із незнайомими людьми. Якщо під час поїздки у ліфті підсідає незнайомий чоловік, одразу виходьте. Якщо незнайомець перешкоджає цьому, тисніть на диспетчерську кнопку, кричіть, кличте на допомогу.

Пам’ятка «Способи захисту від насильника»
1. У критичній ситуації намагайтеся зберегти психологічну рівновагу і світлий розум. Злочинця і ґвалтівника це може збити з пантелику, а вам дасть якусь мить для прийняття правильного рішення.
Кричіть щосили такі фрази: «Грабують машину!», «Швидше сюди, почалася пожежа!», «Дитина непритомна на дорозі, допоможіть!» тощо. Насильник буде спантеличений, а у вас з’явиться шанс на порятунок.
3. Віддайте без вагань будь-які цінні предмети, якщо йдеться про ваше життя і здоров’я.
4. Опинившись перед найближчим будинком, дзвоніть у будь-які двері, стукайте в них ногами. Якщо ніхто не відчиняє, можете розбити вікно чи вітрину — вашому життю загрожує небезпека і у вас немає часу думати про майбутні фінансові витрати.
5. Якщо на вулиці до вас під’їхав автомобіль, і водій почав поводитися агресивно — кричіть і тікайте у напрямку, протилежному рухові машини.
6. Не біжіть, якщо сумніваєтеся, що вам вдасться утекти. Втеча може спровокувати в маніяка «смак до полювання».
7. Втікаючи, не «ведіть» переслідувача до свого житла, якщо там нікого немає. Намагайтеся бігти туди, де багато світла або до відділення міліції.
8. Якщо вас утримують, зв’язують, зачиняють тощо, захищайтеся будь-яким способом, застосовуючи для захисту предмети, що є під руками (ніж, камінь, палицю, стілець, посуд, жменю землі, солі, перцю тощо).
9. Для звільнення від захоплення вдарте нападника у найбільш болісне місце (у коліно, кістку гомілки, очі, пах).
10. Запам’ятайте якомога більше прикмет нападника. Опинившись у відносній безпеці, негайно повідомте про те, що сталося, в міліцію.
 Пам’ятайте: тільки висока моральність і культура поведінки, уважне ставлення до свого здоров’я і відповідальність за здоров’я інших, а також дотримання гігієнічних і санітарних норм допоможе запобігти жахливим помилкам неправильної поведінки людини. Статеві стосунки слід налагоджувати з моменту біологічної та соціальної зрілості особистості, коли людина здатна замислюватися над наслідками своїх вчинків. Знищити здоров’я значно легше, ніж відновити! Здоров’я та щасливе життя — безцінний дар, збереження якого залежить від вашого ставлення до себе і навколишнього оточення. Нормою взаємовідносин між людьми має бути ввічливість, доброзичливість, тактовність і гідність, а не розпуста.

Домашнє завдання § 23.

21.04. Урок на тему: «Цінність родини. Готовність до сімейного життя»

Мета: Розглянути, що таке родинні цінності, які чинники є важливими для міцної родини, готовність людини до сімейного життя.

Сімейні цінності — це культурні або традиційні цінності, що стосуються структури, функції, ролі, поглядів та ідеалів сім’ї.

Традиційний християнський погляд на шлюб і сім’ю заснований на розумінні людини як створеного Богом істоти, що належить одному з двох статей (чоловік або жінка), які в шлюбі доповнюють один одного. Відмінності між статями розглядається як особливий дар Творця. За традицією основними цілями шлюбу вважаються: народження і виховання дітей, взаємна допомога і засіб до приборкання плотської хтивості ( 1 Кор. 7:2-6 ). Народження і виховання дітей займає особливо важливе місце в розумінні традиційного християнського шлюбу, а навмисна відмова від народження дітей з егоїстичних мотивів розглядається як гріх.

Стаття 51 Конституції України твердить, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава зобов’язується захищати сім’ю та сімейні цінності.

Справжня сім’я робить людину більш згуртованою, душевною, стійкою до різних соціальних негараздів.Щоб сім’я була дійсно родиною, а не просто зібранням родичів, необхідні сімейні традиції. Це дуже важливо, коли дитина з самого раннього дитинства починає усвідомлювати: це — його будинок, його родина, його маленький світ, не схожий на інші. У таку сім’ю вже дорослого сина чи дочку тягне як магнітом, і, де б не знаходилося доросле чадо, — воно неодмінно повертається «під крильце» мами і тата, в свій будинок.

Підготовка до сімейного життя – це складний цілісний процес, показником результативності якого є готовність молодих людей правильно будувати свої взаємини у подружньому житті. Подружжя мусить усвідомити яке завдання постає перед ними, а це не тільки вміння кохати та ті почуття, які вони переживають на початковій стадії стосунків, а і відповідальність та вміння жити разом. Коли зустрічається хлопець та дівчина між ними спалахує кохання, і на початку вони у піднесеному стані «на крилах кохання» вчаться вміння кохати, а коли укладають шлюб, то потрібно вже переходити на інший рівень – вміння терпіти один одного і прощати. У шлюбі звичайно любов виявляється більш повно і сильно. З’єднуються двоє і стають одним! Дійсна любов не обмежується зовнішніми проявами, вона проникає в серце обраного. Якщо вона дійсно є, і особа готова прийняти свого партнера таким який він є, тоді на мою думку вона готова до життя у подружжі. Пам’ятаючи про одність, єдність, нерозривність і святість подружжя та розуміння співвідношення між любов’ю і шлюбом. Тобто це можна сказати психологічна зрілість та розуміння, що щасливе подружжя залежить від спільних зусиль чоловіка та дружини.

Домашнє завдання § 22.

14.04. 8 клас. Урок на тему: «Стосунки та рівні спілкування. Навички ефективного спілкування»

Мета: Навчитися навичкам ефективного спілкування

Домашнє завдання: переглянути відео.

31.03. 9 клас. Урок на тему: «Самовиховання характеру»

Мета: Встановити чинники, що впливають на формування характеру та роль життєвих цінностей на самовиховання характеру

Домашнє завдання: переглянути відео. Дати відповіді на запитання слайду 1 та 3, проаналізуйте слайди 2 та 4.

17.03. 9 клас. Урок на тему: «Роль життєвих цінностей у формуванні характеру»

Мета: Розглянути формування характеру під впливом життєвих цінностей

Притча «100 кульок»
Одного разу завзятий чоловік, втомлений щоденною роботою, сидів на веранді, пив каву, обдумував сьогоднішній день. Та раптом його увагу привернуло радіо:
— Добре, – почув він історію одного старого, – можу посперечатися, що ви дуже зайняті на роботі. Вчора, сьогодні, завтра. І нехай вам платять багато. Але за ці гроші вони купують ваше життя. Подумайте, ви не проводите цей час зі своїми коханими і близькими. Нізащо не повірю, що вам потрібно працювати весь цей час, щоб звести кінці з кінцями. Ви працюєте, щоб задовольнити ваші бажання. Але знайте, що це замкнене коло – чим більше грошей, тим більше хочеться і тим більше ви працюєте, щоб отримати ще більше. Треба зуміти в один момент запитати себе: “А чи дійсно мені так потрібна та чи інша річ, наприклад нова машина?” І заради цього ви готові перше танцювальний виступ вашої доньки або спортивне змагання вашого сина. Дозвольте мені розповісти дещо, що реально допомогло мені зберегти і пам’ятати про те, що головне в моєму житті. І він почав пояснювати свою теорію “тисячі кульок”
— Дивіться, в один прекрасний день я сів і підрахував. В середньому живе 75 років. Я знаю, деякі живуть менше, інші більше .. Але живуть приблизно 75 років. Тепер с 75 множать на 52 (кількість неділь на рік) і виходить 3900 – стільки неділь у вас в житті. Коли я задумався про це, мені було п’ятдесят п’ять. Це означало, що я прожив уже приблизно 2900 неділь. І в мене залишалося лише 1000. Тому я пішов у магазин іграшок та купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я засипав їх все в одну прозору банку. Після цього щонеділі я витягав і викидав одну кульку. І я помітив, що коли я робив цеі бачив, що кількість кульок зменшується, я став звертати більше уваги на справжні цінності цьому житті. Немає сильнішого засобу, ніж дивитися, як зменшується кількість
відпущених тобі днів! Тепер, послухайте останню думку, яку я хотів би поділитися сьогодні з вами, перед тим як обійняти мою кохану дружину і сходити з нею на прогулянку. Цього ранку я витягнув останній кульку з моєї банки … Тому кожен наступний день для мене подарунок. Я приймаю його з вдячністю і дарую близьким і коханим тепло і радість. Знаєте, я вважаю, що це єдиний спосіб прожити життя. Я ні про що не жалкую. Було приємно з вами поговорити, але мені потрібно поспішати до моєї сім’ї. Сподіваюся, ще почуємо!
Чоловік задумався. Дійсно, було про що подумати. Він мав намір ненадовго змотатися сьогодні на роботу – потрібно було робити проект. А потім збирався з колегами по роботі сходити до клубу. Замість усього цього чоловік піднявся наверх і розбудив свою дружину ніжним поцілунком.
— Прокидайся, мила. Поїдемо з дітьми на пікнік.
— Дорогий, що трапилося?
— Нічого особливого, просто я зрозумів, що ми давно не проводили разом вихідні. І ще, давай зайдемо в магазин іграшок. Мені потрібно купити пластикові кульки.

Домашнє завдання: Яка головна думка цієї притчі ?

Дати відповідь на питання: 

 На якому етапі формування системи цінностей діти наслідують
близьких дорослих?
 На якому етапі розвивається критичне мислення, усвідомлюються
власні соціальні ролі? 
 На якому етапі найсильніший вплив оточення: друзів-однолітків,
однокласників, підліткової компанії? 
 На цьому етапі відчувають самоповагу, здатні критично оцінити
життя? 
 Дорослі люди додержуються загальнолюдських цінностей,
поєднуючи їх із….? .

24.02. 9 клас. Урок на тему: «Індивідуальні властивості сприйняття і навчання.

Мета: Переконатися у необхідності самостійного навчання, дізнатися ознаки активного і пасивного навчання, визначити власний стиль навчання

Мислення — це найвища форма відображення реальності та свідомої діяльності людини, що спрямована на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв’язків між ними. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори. Мислення спрямовується на вирішення певних завдань — від найпростіших, елементарних до складних, що їх ставить саме життя. Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення й прогнозування розвитку подій, практичного опанування закономірностей дійсності, підпорядкування їх своїм потребам та інтересам.

А що таке уява! Усяка творча діяльність забезпечується уявою, яка є самостійною системою створення нових образів. У процесі пізнання людина не тільки сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї не впливало раніше.

Уява — це здатність до створення нових образів, це вміння помічати властивості предметів і переносити їх з одного предмета на інший, по-новому комбінуючи. Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона ще не була, передбачення наслідків своїх дій і вчинків, програмування наслідків власної діяльності тощо.

Мал. 41. О. Роден. Мислитель

Уява тісно пов’язана з мисленням, вона притаманна кожній людині.

Тому наше завдання — навчитися правильно мислити.

Індивідуальні особливості сприйняття й навчання. У повсякденній діяльності людині треба неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання інформації. У навчальній діяльності це дасть змогу сформувати й удосконалити власні особливості сприймання, розвинути спостережливість, а також сформувати вміння якомога об’єктивніше відображати навколишній світ.

Основні типи сприймання інформації:

• аналітичний — намагання людини вирізняти й аналізувати насамперед деталі, подробиці;
• синтетичний — схильність до узагальненого відображення явищ і визначення суті того, що відбувається;
• аналітико-синтетичний — намагання зрозуміти основну сутність явища та фактичне її підтвердження;
• емоційний — схильність людини швидше до висловлювання свого ставлення, власних переживань, спричинених певними явищами, ніж до визначення їхньої сутності або властивостей.

Активне й пасивне навчання. Загалом навчання може бути активним і пасивним (мал. 42). Особливістю активної форми навчання є те, що під час такого навчання ви можете помилитись і помітити цю помилку. При пасивному навчанні ви або не можете помилитися, або не можете помітити й виправити помилку. До пасивних форм навчання належать читання, прослуховування розповіді вчителя, перегляд відеоуроків, прослуховування теле- й радіопередач, бездумне конспектування, бездумне зазубрювання. До активних форм — розв’язування ситуативних задач і вправ, вдумливе конспектування, пояснення матеріалу товаришам, вдумливе заучування, активність на уроках.

Активна форма ефективніша за пасивну, тому що інформація запам’ятовується надійніше, якщо з нею здійснюють якісь дії (переказують, виконують тести, вправи тощо), ніж коли її просто прослуховують або прочитують. Активне навчання дає змогу різко процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Планування часу та підготовка до Державної підсумкової атестації (ДПА). Щоб правильно розподілити свій час, потрібно зрозуміти, де саме ви його втрачаєте. Для цього в спеціальний зошит записуйте свій план (щоденний, тижневий, на місяць, рік). Що потрібно врахувати?
У переліку видів діяльності не повинно бути місця нездійсненним справам. Чітко визначайте пріоритети як один з вирішальних чинників раціонального використання часу. Ураховуйте складність кожного конкретного завдання, тимчасові й інші труднощі його виконання, чітко передбачайте тривість виконання того або іншого завдання.
Під час ДПА спостерігається активізація всіх життєвих функцій організму. Ви знаєте, що всі складові здоров’я людини взаємопов’язані. Тому потрібно пам’ятати, що на тлі психічного перевантаження виникають фізичні розлади, підвищується тривожність, з’являється перевтома. Що ж потрібно робити, щоб уникнути всіх зазначених проявів?
Для цього необхідно навчатися володіти собою в критичних ситуаціях, розуміти та вміти коригувати свій емоційний стан, який впливає на самопочуття та поведінку, уміти звільнятися від негативних емоцій. (Пригадайте методи запобігання стресу).
Під час підготовки до контрольних робіт і ДПА не забувайте про раціональне харчування. Робіть фізичні вправи, займайтеся іншими видами діяльності — це допоможе вам швидше відновити сили для навчання. Нічний сон повинен бути повноцінним, а ранкова зарядка допоможе зняти напруження, хорошому настрою.
За допомогою способів саморегуляції (пригадайте вивчене раніше) мобілізуйте відчуття внутрішньої впевненості у власних силах і знаннях.

Домашнє завдання

Виконайте тест із рубрики «Удосконалюємо себе» і проаналізуйте його результати. Обговоріть і визначте з батьками та близькими людьми індивідуальний стиль навчання, шляхи його розвитку.

Удосконалюємо себе. Визначення індивідуального стилю навчання

Інструкція. Прочитайте наведені твердження й визначте, які з них стосуються вас. Якщо ви з ними згодні, то на аркуші паперу (або в зошиті з друкованою основою) напишіть «так». Якщо ж думка вас не цікавить, то напишіть поряд «ні».

• 1. Починаючи роботу на уроці, я сподіваюся на успіх.
• 2. Звичайно на уроках я активно працюю, часто піднімаю руку, коли потрібно відповісти на запитання.
• 3. У мене поки що немає планів на майбутнє.
• 4. Якщо навчальний матеріал мені незрозумілий, я прагну в ньому обов’язково розібратися або самостійно, або з допомогою вчителя й однокласників.
• 5. Я обов’язково хочу досягти успіху в навчанні.
• 6. Навіть якщо мені не подобається предмет, я все одно прагну отримати хороші оцінки.
• 7. Якщо задача дуже складна й незрозуміла для мене, я відмовляюся її розв’язувати.
• 8. Коли мені хочуть дати яке-небудь доручення, я намагаюся знайти поважну причину й відмовитися від його виконання.
• 9. Якщо виникають труднощі, я шукаю способи їх подолання.
• 10. Я — настирлива людина.
• 11. Отримавши оцінку початкового рівня з навчального предмета, я обов’язково намагаюся її виправити.
• 12. У мене вже є плани на майбутнє.
• 13. Мої близькі вважають мене ледачим (ледачою).
• 14. Для мене дуже важливо робити свою справу якомога краще, навіть якщо через це в мене виникають непорозуміння з друзями.
• 15. Мої батьки дуже суворо мене контролюють.
• 16. Я часто сумніваюся в успіху, виконуючи яку-небудь справу.
• 17. У разі невдачі я відмовляюся від поставленої цілі.
• 18. Успіх у моєму навчанні залежить від моєї цілеспрямованості й наполегливості, а не від контролю батьків.
• 19. Якщо в мене виникає яке-небудь бажання, я обов’язково прагну його здійснити.
• 20. Якщо мені не вдалося виконати якесь завдання, я не переживаю через те, що мене сваритимуть.

Ключі відповідей

Відповідь «так» — питання 1, 2, 4, 5, 6, 9,10, 11, 12, 14, 18,19.

Відповідь «ні» — питання 3, 7, 8, 13, 15, 16, 17, 20.

Критерії оцінки результатів опитування такі:

від 0 до 13 балів — виражена мотивація на невдачу, учень уважає для себе більш важливим уникнути якої-небудь неприємності, помилки, неуспіху, ніж спробувати досягти певного результату в діяльності;

від 14 до 17 балів — мотиваційний полюс яскраво не виражений, проте той, хто набрав 14 балів, може вважатися таким, що має тенденцію до уникнення невдачі, а 17 балів — схильний до вияву тенденції до досягнень;

від 18 до 20 балів — яскраво виражена мотивація на успіх, прагнення досягнути успіху в діяльності й у спілкуванні, цілеспрямованість.

17.02.21 9 клас. Урок на тему: «Умови ефективного навчання»

Мета: Переконатися у необхідності самостійного навчання; визначити власний стиль навчання

Навчання протягом усього життя — необхідна умова самореалізації у сучасному світі.
Ми навчаємося ефективно, коли використовуємо можливості свого мозку, позитивно налаштовані й перебуваємо у стані розслабленої готовності.

За активного навчання ми робимо більше і при цьому менше втомлюємось, а це, у свою чергу, приносить задоволення й стимулює наш ентузіазм.

Існують чотири типові стилі навчання. Отримавши однакові завдання, «пірнальник», «мрійник», «логік» і «мандрівник» діятимуть по-різному

Домашнє завдання: Дайте відповідь на запитання 1-4.